«Как хорош, однако ж, Киев! Жаль, что я здесь не живу! Я люблю Киев!».Врубель,

Такий вигляд мав Врубель на час київського періоду в його творчості

Це вірш, котрий Блок присвятив Врубелю

Как тяжело ходить среди людей
И притворяться непогибшим,
И об игре трагических страстей
Повествовать еще не жившим.
И вглядываясь в свой ночной кошмар,
Строй находить в нестройном вихре чувств,
Чтобы по бледным заревам искусства
Узнали жизни гибельный пожар!

Весной зацветали белым цветом сады, одевался в зелень Царский сад, солнце ломилось во все окна, зажигало в них пожары. А Днепр! А закаты! А Выдубецкий монастырь на склонах! Зеленое море уступами сбегало к разноцветному ласковому Днепру. Черно-синие густые ночи над водой, электрический крест Св. Владимира, висящий в высоте... Словом, город прекрасный, город счастливый. Мать городов русских. Но это были времена легендарные, те времена, когда в садах самого прекрасного города нашей Родины жило беспечальное, юное поколение. Тогда-то в сердцах у этого поколения родилась уверенность, что вся жизнь пройдет в белом цвете, тихо, спокойно, зори, закаты, Днепр, Крещатик, солнечные улицы летом, а зимой не холодный, не жесткий, крупный ласковый снег... ...И вышло совершенно наоборот. (Булгаков. "Киев-город")

"Знаю, — ответил мастер, — моим соседом в сумасшедшем доме был этот мальчик, Иван Бездомный. Он рассказал мне о вас. — Как же, как же, — отозвался Воланд, — я имел удовольствие встретиться с этим молодым человеком на Патриарших прудах. Он едва самого меня не свел с ума, доказывая мне, что меня нету!" "Мастер и Маргарита"

Булгаківська енциклопедія. Демонологія у творчості письменника

"— А дьявола тоже нет?

— Нету никакого дьявола!

— Ну, уж это положительно интересно, что же это у вас, чего не хватишься, ничего нет!"

Одного разу відкривши для себе тематику "демона" Врубель ціле життя не міг позбавитися від неї. Вперше ідея зліпити голову Демона виникла у митця у Києві, проте ця перша модель була розбита автором. Врубель вирізнявся тонкою душевною організацією, а його настрій міг різко змінюватися. Він був таким собі середньовічним лицарем духу, що потрапив не у свою епоху. Його творчість мало розуміли за життя, навіть відомий меценат Мамонтов, що його підтримував, не розумів до кінця ідеї творчості Врубеля. Його "мозаїчна" техніка живопису, та рисунок, що складається із граней-кристалів виникли на основі школи Чистякова, що був вчителем Серова, Врубеля, Дервіза, Репіна, і закликав бачити у будь-якому предметі форму у першу чергу. Сам Чистяков вважав, що Врубель "перезаймався" у його студії.

Голова демона (1890)

"Демон — дух не столько злобный, сколько страдающий и скорбный, при всем этом дух властный, величавый.." М. Врубель

Демон сидящий (1890)

Ілюстрація до поеми Лермонтова "Демон" (1890)

Ілюстрація до поеми Лермонтова "Демон" (1890)

Ілюстрація до поеми Лермонтова "Демон" (1890)

Ілюстрація до поеми Лермонтова "Демон" (1890)

Ілюстрація до поеми Лермонтова "Демон" (1890)

Ілюстрація до поеми Лермонтова "Демон" (1890)

Демон поверженный (1902)

Оскільки більшу частину свого життя Михайло Булгаков провів у Києві, атмосфера цього міста знайшла відображення у його творах. Зокрема дія відомого роману "Біла гвардія (Дні Турбіних) відбувалася безпосередньо у Києві. Сьогодні у містй проводяться екскурсії місцями, описаними у романі.

Пам'ятник письменнику на Андріївському узвозі.

З вікна будинку, у якому проживав Булгаков зі своєю сім'єю, видно будинок, пов'язаний із іменем Врубеля

Будинок знаходиться біля Андріївської церкви, прямо за пам'ятником Проні Прокоповні та Голохвостому

Будинок, у якому провів дитинство і юність Михайло Опанасович, знаходиться за адресою Андріївський узвіз 13

Зв'язок між Булгаковим та Врубелем.

Мабуть мало хто знає, що саме картина Врубеля "Політ Фауста та Мефістофіля" вплинула на формування образів  Бегемота та Фагота, Азазелло у останній сцені, де розкриваються їхні сутності. 

Творчість цього художника мало визнавалася за життя, занадто чесною, експресивною, незвичною вона була. Пізніше, вже у часи хвороби Врубеля та після його смерті "мозаїчний" стиль цього митця став відомим на весь світ, а його визнали одним із засновників російського символізму.Складається враження, що "демонічна" тематика, до якої одного разу звернувся Врубель, визначила розвиток його короткого та буремного життя.

Врубель, автопортрет 1885 року, Київський період